Как я купил кодеин и пристроился к девушкам на улице
Эй, ребятки! Сегодня расскажу вам историю о том, как я сорвал закладку и попал в неприятности. Как только начну рассказ, вам захочется расслабиться и окунуться в мир убойного настроения. Берите попкорн, ведь это будет настоящий киношный рассказ о моих приключениях.
В один прекрасный день, когда стритворды на улице напоминали заводы снежков в зимний сезон, я решил, что пора ужалиться чем-нибудь особенным. Ведь на улицах водилось столько интересных девочек, и я мечтал пристроиться к ним и познать настоящее движ. Я вытащил из кармана свою зеленую наркоту – закладку кодеина, которую мне подсунул мой приятель, рассказавший, что это снюс для расслабления.
Я не буду вдаваться в подробности о том, как я достал шуруп и оформил свою первую закладку кодеина. Важно лишь то, что мой день начал затемняться, а все вокруг принимало зазеркалье.
Сбежав из дома, я отправился на улицу, где словно на меня ждали танцующие феи – девушки, обладающие сверхъестественной красотой и энергией. Я вошел в водоворот движа и попал в настоящий парк аттракционов. Небо над головой стало огненного цвета, а дни недели слились в одно целое.
Проигравшая моего взгляда группа девчонок пригласила меня присоединиться к их веселью. Одна из них, с красивыми вьющимися волосами, смотрела на меня так, будто я – вершина вселенной. Я подошел к ней и сказал: "Эй, малышка, откуда у тебя столько энергии? Может, у меня лежит снежок, который подарит тебе еще больше заряда?"
Девчонка посмотрела на меня со смешком и ответила: "У меня своя зеленая наркота, и она сильнее любого снежка. Но может, ты мне расскажешь о твоей закладке кодеина?"
Вдохновленный ее словами, я начал рассказывать ей о своей приключенческой закладке. Мы обсуждали наших приятелей по наркотическим средствам и обменялись своими историями. Хотя она не была тем, кто пристроился ко мне окончательно, но мы стали хорошими друзьями.
И вот, прошло уже несколько недель, а я все еще наслаждаюсь убойными наркотиками и движом на улицах. Хотя я осознаю, что это может обернуться проблемами, я не могу отказать себе в удовольствии. Однако, я начал понимать, что расслабление и движ – это не всё.
Девушки на улице могут быть удивительными и интересными личностями с собственными историями. Я понял, что стоит уделять больше внимания их чувствам и эмоциям, чем нашей забаве с наркотиками. Ведь именно эта глубина, эта искренность может подарить долгосрочное счастье и удовлетворение.
Так что, ребятки, если вы когда-нибудь окажетесь в моей ситуации, не забывайте о том, что расслабление и движ – это важно, но встречайтесь с людьми на улице душой и сердцем, а не только в поисках новых закладок и наркотиков.
Але, народ! Шо починаємо качати хардрок у весь зад?
Слушайте, хочу поділитись з вами неймовірною історією, яка сталась зі мною на днях. Хочу попередити, що це не пропаганда наркотиків чи чогось подібного, просто легкість усваювання інформації за допомогою молодіжного жаргону. Якось я знайомився з моїм братвою, чи то кемпінгом психологів, в кінці кінців, зустрінулися наші велосипеди, або колеса, як ви їх називаєте. Так ось, мої брати до крайності наповнені енергією.
Привіт, торчки, як ващи справи? Вмикайте свої мозги на гарну х*ївню!, - кричу я їм здалеку, знаючи, що всім пофіг на правила граматики і мови.
Заходимо ми в один гиденький дворик, коли раптом наближається якийсь толкач з нашого місцевого космосу. Він виглядає як закладка з якоюсь якісної сп*рданої наркоти.
Слухай, брат, ти не в курсі, де взять закладки?
Да брось, я тут в теме, знаю свої дела. Чого ти хочеш?
Я з пиночками закриваю йому доступ до нашої братської се лінії і заявляю:
Давай спершу розповсюджимо радість сивухи, а потім бачимо!
Він виглядає дивно, як мойдодири у день зливи. Водимо його до місцевого машиносервісу, де мої комік-брати зібрались в тіні. Насправді це був не машиносервіс, а справжнє братське гніздо.
Вітаю, братва! Це новий товариш, який хоче забабахатись порозумітись з нами! - оголошую я, як справжній наркоман-комік.
Тільки потім згадали, що якраз забули пакувати дурь. Блин, йдемо на новий рекорд!
В каршерінгову машину встигли впхати менше, ніж колоду, а кальмари були вже нашими пасажирами. Я бігом поверх машини дзижчав якоюсь фенечкою, знаючи, що вже нічого не може мене зупинити.
Пару хвиль тому ми були рядовими торчками, а зараз ми вже ай-яй-яй! Шо тут такого - просто бомба, а не наші колеса!
Тут ми вирішили трохи почилити і заїхали у буяній парку. Знаєте, як у Сказке є брат, так ось, у нас є наш камерунський братець. Він зовсім не в курсі того, що ми тут робимо, він думає, що ми їдемо розбірливо декілька разів, але це не так. Приклеїли його до машини, як він багато разів казав, що били, коли він їв шоколадки. Так ми вирішили виправити цю ситуацію.
Розповідаючи йому про наші витрати і милий запах конопель, які він вже майже може відчувати, ми бавилися, як справжні хітрюги. Хочу сказати, що коли ти находишся в темі, то все виглядає куди цікавіше і веселіше.
Потім ми діставали зварений на швидкорозчинному супушці кодеїн. Аж очі виникали. Ей, толкачі, якби ви знали, яка кайфова дурь, то би давно прийшли до нас!
Всю ніч ми забабахались й лазили до глибини свідомості, як крізь шерри. Це було космічно!
У нас на той момент випала ідея підірвати братський гондольний міст. Але потім згадали, що в нас тільки кодеін водить бразильців, а не Бін Ладена, тому залишили цей план на наступний раз.
Якось перед ранком, коли сонце вже поволі видирає з тебе останню іскру енергії, виникла ідея повернутися додому. Та що там, я герой нашого кварталу - я хочу вирізати себе з камення і загоріти в огнищі моїх споминів.
Заглянувши назад, я побачив, як наш камерунський братець, в прикольній позі торчка, задумливо розмовляє з деревом. Він, мабуть, зайнявся екзистенціалізмом і захотів здійснити розмову зі своїм дерев'яним другом. Однак, він навіть не підозрює, що те дерево вже має колаборацію з горилами і підготувало для нас пастку.
Так я поняв, що час розійтися. Роздягаюсь, як справжній гангстер, збираю валізу своїх спогадів і починаю заповільнено рухатися назад. Уже немає сил, але бажання продовжує тремтіти у кожній клітинці мого тіла.
Так оце було моє неймовірне путешествіе, де я купив кодеін і взяв на каршерінг своїх веселеньких братиків. Завдяки торкнутій дурі ми позбулись всякої напруги і насолодилися атмосферою свободи. Але запам'ятайте, всеки колеса можуть зламатися, бережіть себе й запасайтеся своїм гарним гумором!